Російська лазня

Похід в лазню – це, мабуть, один з небагатьох дійсно об’єднуючих заходів для представників всіх численних національностей території тієї, що була СРСР. Причому в лазню не аби яку, а саме російську – бо це бренд, що відрізняється грунтовністю і тотальною впізнанністю.
Ще б! Кожен, хто хоч раз бував в російській лазні, пам’ятає дивовижний запах дерева від її стін, гаряча пара, завмирання серця після зграї крижаної води і відмінний настрій… Але все це можливо тільки за однієї умови – російська лазня повинна бути правильно побудована. Як? Давайте розберемося.
Перш за все, російська лазня – це банячи з дерева. Можна вибрати для споруди колоду, можна брус – це непринципово, проте перший варіант небагато дорожчий. Якщо ви вважаєте за краще будувати з колоди, кращим рішенням стане дерево хвойних порід – ялина або сосна.
Колоди повинні бути зроблені з середини стовбура, де менше смоляних ходів, і, відповідно, менше ризик, що смола почне сочитися по стінах при нагріванні, доставляючи масу незручностей. Якщо ж ви віддали перевагу брусу, то краще використовувати листяні породи – кедр, наприклад, або березу. Отже, з деревом розібралися. Але головне в російській лазні все ж таки не стіни, головне – те що всередині.
А тому зупинимося на основоположній конструкції росіян бань – печі-кам’янці.
Саме пекти відповідальна за «правильний» жар в приміщенні. Хороша пекти повинна:
• Безпосередньо в парилці нагрівати повітря як мінімум до 80° (під стелею);
• Давати рясну пару при поливі закладених в пекти каменів водою;
• не диміти (це чревато отруєннями чадним газом);
• витрачати мінімальну кількість палива.
Традиційним і найулюбленішим типом печей-кам’янок є дров’яні, і саме на них ми радимо зупинитися. Погодитеся, в’язки дрів, які слід заготовити до того, як паритися, і легкий їх аромат, присутній в лазні, настроює на потрібний лад і розслабляє.
Інша справа, якщо потрібно, наприклад, перед походом в лазню купити каністру рідкого палива – які у вас це викличе асоціації? Правильно – з важкою фізичною працею, а не із задоволенням! Отже на жідкотоплівних печах не зупинятимемося взагалі, хоча такі і існують (в основному, імпортного виробництва). Є ще печі електричні (з металу). Достоїнства їх – в швидкості установки.
Раз – і готово, не треба шукати пічника, продумувати конструкцію димаря і т.д. Мінус електричних печей-кам’янок – в їх підвищеною пожароопасності. Правда, справедливості ради варто відзначити, що і традиційні дров’яні печі теж пожароопасни.
Тому не зайвим триматиме в передбаннику вогнегасник або чан з водою, а також дотримувати при споруді лазні просте правило – від інших приміщень вона повинні знаходитися на відстані мінімум 15 метрів.
Сторінки: 1 2