Погодитеся, що опалювальні або водопровідні труби, що муляють око в житлових приміщень, виглядають досить непривабливо і, що ще сумніше, псують інтер’єр. Звичайно, за все в житті треба платити, але за зручності в квартирі зовсім не варто розплачуватися красою свого житла.
Труби опалювання і водопостачання можна попросту замаскувати! Способів для цього існує множина.

По-перше, можна заховати труби за легковозводімимі конструкціями з гипсокартона. Перевагою цього способу є можливість швидкого доступу до труб у разі аварії або планового ремонту. Це і зрозуміло – демонтаж гипсокартона обходиться дешевшим і є менш проблематичним, чим, наприклад, демонтаж кам’яної кладки.
Можна, до речі, обійтися і взагалі без демонтажу, якщо передбачити в маскувальному коробі з гипсокартона спеціальні дверці для легкого доступу до труб.

Як же зробити цей самий короб з гипсокартона? Насамперед проведіть діагностичні роботи – уважно оглянете поверхню труб, щоб вчасно виявити дефекти і провести ремонт.
Але навіть якщо труби знаходяться у хорошому стані, краще всього перестрахуватися і додатково захистити їх оболонкою з гідроізоляційного матеріалу. Вам знадобиться «панчоха» зі вспененного поліетилену, який необхідно розрізати уподовж і щільно обжати трубу, проклеївши місця розрізу і поперечні стики ськотчем.

Тепер настала черга виготовлення каркаса під майбутню конструкцію. Його можна зробити з оцинкованих профілів для гипсокартона, використавши як кріплення дюбель-шурупи і сполучаючи профілі між собою саморезами по металу. А можна виконати каркас з дерев’яного бруса.
Якщо при цьому його планується встановити в сирому приміщенні, брус заздалегідь слід обробити вологозахисним просоченням або оліфою.

Готовий каркас обшивають гипсокартоном (для сирих приміщень використовують вологостійкі гипсокартон), кріпивши його саморезами по металу (у разі каркаса з профілів) або по дереву (у випадку, якщо каркас виконаний з бруса) через кожні 25-30см.

Не у всіх випадках ідеальним рішенням для маскування труб є споруда короба. У деяких квартирах труби, хитромудро переплітаючись, опоясують практично всю стіну. В цьому випадку хорошим виходом стане створення цілої фальш-стіни з гипсокартона. Внутрішній простір при цьому можна заповнити мінеральною ватою або іншим звукоїзолірующим матеріалом.
Так ви уб’єте двох зайців відразу – і труби замаскуєте, і від сторонніх шумів квартиру захистите. Звичайно, фальш-стіна «з’їсть» частину простору в приміщенні, та зате, при грамотному оформленні, стане тією заголовною нотою, що зумовить оригінальність інтер’єру приміщення.
Наприклад, у фальш-стіні можна зробити декілька ніш з підсвічуванням, що привертає увагу, які можна використовувати як полички для декоративних аксесуарів.

«Маскування» з гипсокартона може бути самої різної форми. Наприклад, труби можна заховати усередині античної колони, додавши їй вишуканість за допомогою лепніни з пенополіуретана. Тільки врахуйте, що «обіграє» таким чином недоліки приміщення, потрібно врахувати, що наявність колон зумовлює створення інтер’єру у вікторіанському стилі або стилі бароко.
Якщо ж ви є поклонником модерна, то швидше за все віддасте перевагу над колонами арці, за допомогою якої можна, наприклад, розбити приміщення на дві зони, або, якщо арка розташована прямо поверх стіни, створити додатковий простір для ніш або поличок.
Взагалі ж, у кожному конкретному випадку форму гипсокартонової конструкції необхідно підбирати строго індивідуально, оскільки все залежить від конкретного місця розташування труб, їх кількості і т.д.

Замаскувати труби можна не тільки за допомогою гипсокартона. Відмінним і зовсім недорогим рішенням може стати короб або фальш-стіна із стінних панелей. Цей варіант є, в більшості випадків, самим відповідним для кухонь, санвузлів і коридорів.

Труби, що йдуть до радіаторів опалювання (та і самі радіатори) можна приховати за спеціальними навісними перфорованими екранами, які продаються в більшості крупних будівельних магазинів. Існують і фірми, що виготовляють такі екрани на замовлення.

Якщо ж можливості використовувати гипсокартон, стінні панелі або перфоровані екрани немає, скористайтеся найпростішим прийомом декору – драпіровкою з тканини. Наприклад, в санвузлі, де стояк розташований в ніші, можна спорудити з тканини ширму. А в житлових кімнатах пишні щільні штори дозволять задекоріровать труби, що знаходяться в безпосередній близькості від вікон.

Ще один прийом – «обіграти» труби, зробивши їх елементом якої-небудь деталі інтер’єру. У дитячій можна розмалювати трубу, стилізувавши її під стовбур дерева, сформувавши його «крону» за допомогою підвісних кашпо з квітами, що кріпляться до «стовбура».
А у вітальнею, оформленою в стилі ретро, труби опалювання і радіатори можна взагалі не ховати, а акцентувати на них увагу, покривши фарбою кольору «металік» або позолотивши.

Отже, варіантів маскування труб в квартирі множина. Головне – підійти до справи творчо, і тоді, який би спосіб ви не віддали перевазі, квартира вашими зусиллями перетвориться в кращу сторону!

Заховані в гипсокартон труби – це естетично, але небезпечно, адже якщо відбудеться аварія, ви дізнаєтеся про неї після того, як затопите сусідів знизу. Система «нептун» своєчасно виявить аварію, перекриє воду і позбавить Вас від непередбачених витрат.

Техніка маскування ховаємо труби водопостачання і опалювання →

Всем известный и чрезвычайно популярный в нашей стране линолеум является, по существу, не чем иным как очередным продуктом химической промышленности, то есть, пусть и иногда очень неплохим, но абсолютно искусственным строительным материалом. Между тем, слово это – линолеум – происходит от латинского словосочетания, в переводе буквально звучащего как «льняное масло».
И это не путаница – первый линолеум, который начали выпускать еще в 19 веке, действительно состоял из льняного масла, древесной муки, пчелиного воска и некоторых других компонентов, которые в горячем состоянии наносили на подложку из джутового волокна. Но прогресс не стоит на месте – поскольку натуральный линолеум довольно дорог, была предложена альтернатива.
Джут заменили на стекловолокно, пчелиный воск – на каучуковые смолы, льняное масло – …мы же не на уроке химии, так что не будем вдаваться в подробности! Главное, что получившийся в итоге синтетический продукт обладал сразу несколькими замечательными качествами:

– чрезвычайной износостойкостью

– исключительно долгим сроком службы

– пожаробезопасностью

– отличной шумоизоляцией.

А главное, искусственный линолеум стоил гораздо дешевле натурального. Если поначалу его цена составляла долларов 40-50 за квадратный метр – но сейчас легко можно найти отдельные экземпляры и по 2-3. И потому – взгляните под ноги – искусственный линолеум сейчас везде и всюду.
В квартирах, офисах, больницах, торговых центрах, вагонах метро…

Конечно, в разных помещениях линолеум используют разный. На полу в коридоре среднестатистической квартиры – бытовой, в торговой палатке у станции метро – полукоммерческий, ну а в кинотеатре или операционном зале – коммерческий.
Чем они отличаются? У бытового линолеума толщина верхнего защитного и устойчивого к истиранию слоя составляет 0,2мм, у полукоммерческого – от 0,4 и выше, у коммерческого этот показатель еще выше. Бытовой линолеум проще всех остальных в укладке – ему не требуется тщательно выровненное основание.
Выпускается он на подложке из вспененного ПВХ, обеспечивающего хорошую звуко- и термоизоляцию – так что, постелив его на пол, шарканье и даже топот в квартире снизу вы вряд ли услышите. Конечно, вы сами понимаете, что от топота наверху никакой линолеум не спасет.

Сверху, на подложке из ПВХ, у бытового линолеума находится слой стекловолокна, пропитанный различными химическими ингредиентами и покрытый рисунком по вашему выбору – а выбрать есть из чего! Производители соревнуются друг с другом по красоте и оригинальности рисунков – здесь и утята, и вишенки (для детских), и «под паркет» (для гостиных), и «под мрамор» (для холлов), и даже имитация разбросанного мусора (для шутников)..

А вот коммерческий линолеум такой игривостью не отличается. Строгих, однотонных цветов, он, кстати говоря, выпускается к тому же и без подложки. Так что совершенно очевидно, что приобретая рулон такого линолеума, следует раскошелиться еще и на выравнивание пола. А еще – на клей. Ведь коммерческий линолеум нельзя уложить просто так, придавив плинтусами по периметру.
Кроме того, самая популярная ширина у рулонов коммерческого линолеума – 2м – так что, скорее всего, методом холодной или горячей сварки придется дополнительно еще и маскировать швы, образовавшиеся после его укладки.

Вот и выходит, что для домов и квартир коммерческий линолеум – не самый подходящий вариант. А вот полукоммерческий линолеум вместо бытового использовать можно вполне. Износостойкость у него выше, а цена практически такая же.

Какой бы вил линолеума вы ни предпочли, помните, что искусственный линолеум, хоть и имеет много достоинств, имеет, к сожалению, одно неприятное свойство – он небезопасен с экологической точки зрения.
Хоть об этом и не любят писать производители и продавцы, искусственный линолеум выделяет в окружающую среду такие вредные вещества, как фенол, толуол, ксилол и другие ароматические углеводороды; формальдегид; винилхлорид и др.
Правда, в мизерном количестве, но, к сожалению, не только при нагревании (искусственный линолеум не годится в качестве покрытия полов с подогревом), но и в обычном состоянии. Поэтому экологи и медики не рекомендуют использовать его в жилой зоне квартир – гостиных, спальнях, детских. А вот на кухнях и коридорах – можно.
Но при покупке требуйте у продавца сертификат соответствия и гигиенический сертификат – чтобы убедиться, что ваш линолеум отвечает принятым стандартам безопасности.

Штучний лінолеум →

Дійсну француженку легко дізнатися, навіть якщо на ній плаття з мішковини – з гордістю відзивалася про своїх співвітчизниць Коко Шанель. Це взагалі особливість Франції – уміти «на порожньому місці» створити ефект невимушеного шику.
Чи торкається справа архітектури, моди або інтер’єрів квартир – атмосфера розкоші виникає завдяки умілому поєднанню всього декількох базисних елементів, які, як правило, є досить дорогими, – але це не обов’язково. Якщо говорити про обстановку у французькому стилі, цими елементами є:

Стиль Франції в інтерєрі →