Всем известный и чрезвычайно популярный в нашей стране линолеум является, по существу, не чем иным как очередным продуктом химической промышленности, то есть, пусть и иногда очень неплохим, но абсолютно искусственным строительным материалом. Между тем, слово это – линолеум – происходит от латинского словосочетания, в переводе буквально звучащего как «льняное масло».
И это не путаница – первый линолеум, который начали выпускать еще в 19 веке, действительно состоял из льняного масла, древесной муки, пчелиного воска и некоторых других компонентов, которые в горячем состоянии наносили на подложку из джутового волокна. Но прогресс не стоит на месте – поскольку натуральный линолеум довольно дорог, была предложена альтернатива.
Джут заменили на стекловолокно, пчелиный воск – на каучуковые смолы, льняное масло – …мы же не на уроке химии, так что не будем вдаваться в подробности! Главное, что получившийся в итоге синтетический продукт обладал сразу несколькими замечательными качествами:

– чрезвычайной износостойкостью

– исключительно долгим сроком службы

– пожаробезопасностью

– отличной шумоизоляцией.

А главное, искусственный линолеум стоил гораздо дешевле натурального. Если поначалу его цена составляла долларов 40-50 за квадратный метр – но сейчас легко можно найти отдельные экземпляры и по 2-3. И потому – взгляните под ноги – искусственный линолеум сейчас везде и всюду.
В квартирах, офисах, больницах, торговых центрах, вагонах метро…

Конечно, в разных помещениях линолеум используют разный. На полу в коридоре среднестатистической квартиры – бытовой, в торговой палатке у станции метро – полукоммерческий, ну а в кинотеатре или операционном зале – коммерческий.
Чем они отличаются? У бытового линолеума толщина верхнего защитного и устойчивого к истиранию слоя составляет 0,2мм, у полукоммерческого – от 0,4 и выше, у коммерческого этот показатель еще выше. Бытовой линолеум проще всех остальных в укладке – ему не требуется тщательно выровненное основание.
Выпускается он на подложке из вспененного ПВХ, обеспечивающего хорошую звуко- и термоизоляцию – так что, постелив его на пол, шарканье и даже топот в квартире снизу вы вряд ли услышите. Конечно, вы сами понимаете, что от топота наверху никакой линолеум не спасет.

Сверху, на подложке из ПВХ, у бытового линолеума находится слой стекловолокна, пропитанный различными химическими ингредиентами и покрытый рисунком по вашему выбору – а выбрать есть из чего! Производители соревнуются друг с другом по красоте и оригинальности рисунков – здесь и утята, и вишенки (для детских), и «под паркет» (для гостиных), и «под мрамор» (для холлов), и даже имитация разбросанного мусора (для шутников)..

А вот коммерческий линолеум такой игривостью не отличается. Строгих, однотонных цветов, он, кстати говоря, выпускается к тому же и без подложки. Так что совершенно очевидно, что приобретая рулон такого линолеума, следует раскошелиться еще и на выравнивание пола. А еще – на клей. Ведь коммерческий линолеум нельзя уложить просто так, придавив плинтусами по периметру.
Кроме того, самая популярная ширина у рулонов коммерческого линолеума – 2м – так что, скорее всего, методом холодной или горячей сварки придется дополнительно еще и маскировать швы, образовавшиеся после его укладки.

Вот и выходит, что для домов и квартир коммерческий линолеум – не самый подходящий вариант. А вот полукоммерческий линолеум вместо бытового использовать можно вполне. Износостойкость у него выше, а цена практически такая же.

Какой бы вил линолеума вы ни предпочли, помните, что искусственный линолеум, хоть и имеет много достоинств, имеет, к сожалению, одно неприятное свойство – он небезопасен с экологической точки зрения.
Хоть об этом и не любят писать производители и продавцы, искусственный линолеум выделяет в окружающую среду такие вредные вещества, как фенол, толуол, ксилол и другие ароматические углеводороды; формальдегид; винилхлорид и др.
Правда, в мизерном количестве, но, к сожалению, не только при нагревании (искусственный линолеум не годится в качестве покрытия полов с подогревом), но и в обычном состоянии. Поэтому экологи и медики не рекомендуют использовать его в жилой зоне квартир – гостиных, спальнях, детских. А вот на кухнях и коридорах – можно.
Но при покупке требуйте у продавца сертификат соответствия и гигиенический сертификат – чтобы убедиться, что ваш линолеум отвечает принятым стандартам безопасности.

Штучний лінолеум →

В моді все натуральне! Одяг тепер носять з бавовни і льону, замороженими піцами і суповими концентратами з супермаркетів віддають перевагу над домашнім обідам, а екологічний туризм по популярності б’є звичайні автобусні і шоп-тури. Зміни торкнулися і ринку будматеріалів – товари з позначкою «еко-», «біо» або «натуральний» користуються всі зростаючим попитом.
Узяти хоч би натуральний лінолеум. Вважається, що це екзотична новинка на ринку підлогових покриттів, і за ціною доступна тільки забезпеченим людям. Насправді натуральний лінолеум як комерційний продукт з’явився в Європі ще в 18 столітті.
Виготовляли його так – на щільну тканину наносили гарячу суміш з льняного масла, різних природних смол і бджолиного воску – коли вона застигала, виходило покриття коричневого кольору, яке можна було скрутити в рулон і транспортувати на будь-яку відстань.
Але покриття на дотик було маслянистим, а тому особливої популярності не завоювало, хоча саму технологію виробництва і запатентували в середині 19 століття. Так би і животіти натуральному лінолеуму на задвірках ринку будматеріалів, коли б не Росія.
Як це ні парадоксально, саме в нашій країні до Другої світової війни натуральний лінолеум проводився у величезних кількостях на заводах Одеси і Риги – і йшов на будівництва соціалізму, коли не вистачало паркет.
Але в 70-і роки, вже при Хрущеве, коли відбулося катастрофічне падіння цін на нафту, стало вигідніше проводити лінолеум з ПВХ (ця речовина проводиться на основі нафти) – і синтетичний лінолеум став єдиним різновидом лінолеуму, доступним нашим громадянам.
І не тільки нашим – в Європі ПВХ теж стало модним матеріалом: з нього робили стінні панелі, вікна і двері, корпуси телевізорів, меблі.

Це зараз ми знаємо, що ПВХ – зовсім образлива речовина, і поступово скорочуємо кількість виробів на його основі у власних будинках. На хвилі еко-двіженія останніх років і відродився з небуття натуральний лінолеум – вже в новому вигляді.
Тепер це не понуро коричневий, пахнучий маслом рулонний матеріал, а красивий і сучасний. Тисячі квітів, десятки фактур – і все тільки на основі природних матеріалів (льняне масло, деревна мука, бджолиний віск, смола дерев хвойних порід, вапняний порошок).
Якщо лінолеум синтетичний є джерелом формальдегіду в повітрі наших квартир, то натуральний, навпаки, насищає атмосферу корисними речовинами – терпенамі, бактерицидними властивостями (джерело їх – смола хвойних дерев), що володіють, і ефірами льняного масла.
Майстерно підібраний склад забезпечує натуральному лінолеуму антистатичність – він не притягає пил, подібно до лінолеуму звичайному, і підходить навіть для людей з астмою і алергією.
Ну а особлива точність і надійність виробничих ліній дозволяє випускати надзвичайно довговічний і зносостійкий матеріал – натуральний лінолеум служить до 20 років, причому його можна укладати навіть в місцях з підвищеною прохідністю (торгових центрах, медичних клініках і т.д.).
Звичайно, це мало хто може собі дозволити, адже натуральний лінолеум – матеріал дорогою, і покласти його в приймальному спокої міської лікарні або дитячому саду було б недозволеною розкішшю для бюджетних організацій.
Але для офісів, а тим більше кабінетів керівників натуральний лінолеум отримується часто, практично так само часто, як для заміських будинків і елітних квартир в новобудовах.
Він не вигоряє (природні фарбники, що використовуються при його виробництві, виключно стійкі) і не горить (і навіть допомагає локалізувати полум’я, оскільки не підтримує горіння), стійкий до дії підвищених температур (ідеальний кандидат для покриття «теплої полови») і побутової хімії. Як, запитаєте ви недовірливо, невже у натурального лінолеуму немає ніяких недоліків?

Є! Їх два:

Натуральний лінолеум нове – це добре забуте старе →